Синдромом Ваарденбурга

Очі це не лише «дзеркало душі», а й чудова підказка вам самим та медикам для встановлення діагнозу. Знімки індонезійського племені з неймовірним чарівним електрично-синім кольором очей вразили весь світ.

Але навряд чи хтось здогадується про те, що на них зображені люди з невиліковним захворюванням, назва якого – Синдром Ваарденбурга. Красені та красуні з темною шкірою та чаклунськими синіми очима не дають відірватися від екрана.

Але, чи замислюємося ми про те, що на фотографіях зображені лише найкрасивіші з племені, ті, хто ще не має додаткових симптомів захворювання. Ну, як максимум геолог і за сумісництвом фотограф Корчині Пасарібу може продемонструвати ще гетерохромію чи сиву пасму волосся.

Про синдром

Але, на жаль, це складне генетичне захворювання, причин точного виникнення якого сучасна медицина не знає і до сьогоднішнього дня, має й жорсткіші прояви. До них відносяться:

• вроджена глухуватість;
• брови, що зрослися;
• синдактилія - кістки пальців, що зрослися;
• мікроцефалія – маленька голова;
• затримка розвитку;
• частковий альбінізм шкіри;
• зміна форми кісток черепа;
• обмежена рухливість суглобів (міжфалангових, ліктьових, променево зап'ясткових)
• нерухома плюсна.

Усього цього камера, звичайно, на загальний огляд не виставляє. Але фото зацікавило науковий світ і вчені намагаються зрозуміти, як Синдром Ваарденбурга з'явився у цілого племені, якщо за світовою статистикою воно фіксується в однієї людини з 40 000. Як же ставитися до членів племені бутон? Як до мутантів нашого часу, чи все ж таки поява захворювання пов'язана з побічними, поки що невідомими науці факторами, які локалізовані в місці проживання племені?

Детальніше про плем'я бутон

Плем'я бутон, представники якого  живуть глибоко в індонезійських лісах південного сходу Сулавесі, є володарями неймовірних аномально-синіх очей. Проте, розплачуються за таку неземну красу він своїм здоров'ям.

Плем'я з багатою культурною спадщиною надзвичайно привітне та доброзичливе, тому знімати його зовсім не складно.

Діагностика та лікування

Враховуючи факт того, наскільки рідко зустрічається синдром Ваарденбурга, діагностувати його у новонароджених надзвичайно складно. Лише деякі медики можуть взяти проби на перевірку цього захворювання у новонароджених, які мають проблеми зі слухом або, керуючись зовнішнім виглядом дитини (наприклад, явний частковий альбінізм).

Але, в більшості випадків непоміченим синдром залишається протягом кількох років. Щоб діагностувати захворювання, у пацієнта беруть кров на виявлення генетичної мутації.

Лікування синдрому Ваарденбурга як такого не існує. Вся терапія спрямована виключно на допомогу в симптомах, наприклад, слухові апарати або медикаментозна терапія при глухуватості.

Дорогі читачі, краса – страшна сила, але іноді вона буває страшною для здоров'я свого власника. Не варто дивитися виключно на зовнішню обкладинку або, інакше кажучи – на один бік медалі. Адже буває ще й інший її бік. А що ви думаєте з цього приводу?