Історія нарощування вій
Більшість атрибутів сучасного стилю пройшла довгий і цікавий шлях, перш ніж закріпити свої позиції. Сьогодні пропоную поговорити про те, з чого почалася і як розвивалася історія нарощування вій .
Нарощування вій у 19 столітті
Ідея подовжити вії, і тим самим покращити свій зовнішній вигляд, не нова. Попри те, що методика нарощування ще не була розроблена в той час, багато книг і публікацій про моду наприкінці ХІХ століття пропонували різні способи подовження вій. Модниці того часу обрізали кінчики вій, щоб стимулювати їх подальший їх ріст, використовували різні мазі та промивали вії сумішшю листя волоського горіха та води. У 1882 році в газетах стали з'являтися статті про те, що мешканки Парижа почали вшивати волоски у повіки, для ефекту довших і густіших вій.
Причому такі процедури відбувалися без будь-якої анестезії. Можливо, саме тоді з'явився вираз «краса вимагає жертв». :) Цей болючик метод - попередник нарощування вій також висвітлювався у шотландських ЗМІ у 1899 році.
Нарощування вій 20 століття
У 1902 році Карл Несслер, відомий перукар і винахідник, запатентував у Великій Британії метод плетіння штучних вій і брів. 1903 року він уже продавав штучні вії у своєму салоні в Лондоні. До 1911 року вії вже дісталися до Канади та США.
Однак, як це часто буває, саме популярна культура призвела до ширшого використання накладних вій у цих країнах. 1916 року режисер Д. У. Гріффіт працював над своїм фільмом «Нетерпимість» і хотів, щоб очі актриси Сини Оуен виділялися, а для цього потрібні були довгі гарні вії. Гріффіт уклав контракт із місцевим виробником перук, який сплів пасмо людського волосся через тонку марлю, а потім прикріпив смужки з віями до очей Оуен.
У міру вдосконалення технік накладних вій вони стали дуже популярними в 1930-х роках, проте ближче до 1950-х років - коли культ сімейного життя та ідеальних домогосподарок досяг свого піку, тенденції краси стали більш природними, а вії перестали користуватися особливою популярністю, і стали доступні виключно кінозіркам та знаменитостям.
Мода на накладні вії повернулася у 1960-х роках, коли нові матеріали та методи виробництва зробили нарощування вій доступним для всіх. У продажу з'явилися вії зроблені з норки, соболя, тюленя і навіть людського волосся, які могли дозволити собі більш привілейовані верстви суспільства, а також дешевші варіанти, зроблені з синтетичних матеріалів, таких як пластик.
Особливу роль популяризації нарощування вій зіграла кумир на той час – модель Твиггі. Її сумний погляд із довгими ляльковими віями хотіли повторити всі модниці. Секрет Твіггі полягав у тому, що вона кріпила штучні вії не лише на верхню, а й на нижню повіку, що надавало образу особливої драматичності.
Нарощування вій у 21 столітті
В наш час вії стали ще популярнішими та доступнішими, відходячи від поняття «тренд», і перетворюючись на необхідність. Сучасне нарощування вій роблять окремими волосками, або пучками, прикріпленими до натуральних вій за допомогою спеціального клею, і майже не мають обмежень у стилях і кольорах. Зараз можна зустріти навіть нарощування вій 12D, яке надасть по-справжньому драматичного вигляду вашим очам. Загалом вибір обмежується лише вашою фантазією. :)
Від старих методів і примітивних дизайнів до найвагоміших і стильних варіантів нарощування вій - це дуже важлива частина індустрії краси, яка продовжує розвиватися і збільшувати свою популярність. Сподіваюся моя стаття була для вас цікавою, будьте здорові та красиві! :)