Гематидроз – кривавий піт
Було заведено вважати, що вираз «кривавий піт» є суто літературним. Однак медицина говорить про те, що подібна патологія справді існує, хоч і трапляється дуже рідко.
Суперечки про те, чи є це захворювання окремим, чи воно проявляється, як супутнє тривають і сьогодні. Термін «гематидроз» утворили два грецькі слова – піт та кров. Перша згадка про нього зустрічається у I столітті н. е. – Євангеліє від Луки.
Говорить про патологію і Леонардо да Вінчі, зокрема в його записах є згадка про солдата, з якого лився перед битвою кривавий піт. Про те, як покривався кривавим потом французький монарх Карл IX Валуа у нападах страху чи нервової напруги згодом говорили Олександра Дюма та Генріх Манн.
Офіційна медицина у період XVII – XX століття зареєструвала приблизно 76 проявів патології. У ті часи лікарі ще були впевнені, що це захворювання не є самостійним. Сьогоднішня медицина говорить про протилежне. Сприяли такому рішенню незалежні між собою обстеження пацієнтів, різних за статтю та віком:
- дівчина 18 років;
- хлопчик 12 років;
- чоловік 72 роки.
Багато в чому дослідженням допоміг випадок захворювання в італійської жінки. У свої 21, вона почала потіти кров'ю. Виявлявся кривавий піт на долонях та на обличчі пацієнтки в моменти:
- сильного стресу;
- спокійного сну;
- фізичної активності.
Попри те, що таке дивне потіння було нетривалим (не більше 5 хвилин), жінка почала впадати в депресію і стала соромитися виходити на вулицю. Адже спрогнозувати початок кривавого потіння вона не могла.
Намагаючись допомогти пацієнтці впоратися з проблемою, лікарі виписали їй антидепресанти та препарат пропранолол. Він уже зарекомендував себе раніше у подібних випадках. Але, повністю впоратися із захворюванням, така медикаментозна терапія не змогла, ліки лише знизили частоту прояву патологічного поту.
Попри те, що лікарі вже знають механізм дії захворювання – проникнення еритроцитів із капілярів у потові залози та їх змішування з потом, причину встановити вони не можуть і сьогодні.
Дослідження тривають і дивно, що появу кривавого поту не можна пов'язати ні зі стресом, ні з напруженим емоційним станом. Зараз всі дослідження спрямовані на те, щоб зрозуміти механізми запуску патологічного поту. Тільки дізнавшись про них, можна буде говорити про те, як з ним боротися.
Скажіть, а вас би злякало таке явище, чи, можливо, ви вже зустрічалися з подібною патологією? Розкажіть нам у коментарях.